Витрати майбутніх періодів: правила обліку та практичні ситуації
У бухгалтерській практиці часто виникають ситуації, коли гроші витрачаються сьогодні, а користь від цих витрат розтягується на тривалий час. Такі операції потребують особливого підходу, оскільки їх не можна списати одномоментно. Згідно із законодавством України, для рівномірного розподілу таких сум використовується рахунок 39.

Це дозволяє уникнути різких перекосів у фінансовій звітності та показувати реальний стан справ підприємства протягом усього 2026 року.
Особливості обліку орендних платежів та передплат
Одним із найпоширеніших прикладів є оренда офісу або складу з оплатою на рік наперед. Наприклад, якщо за оренду приміщення для збуту продукції було сплачено значну суму авансом, ці кошти спочатку фіксуються як витрати майбутніх періодів. У бухгалтерському обліку сума без податку на додану вартість відображається за дебетом рахунку 39. Надалі, кожного місяця протягом року, рівними частинами ці кошти переносяться на рахунок витрат на збут. Це забезпечує коректне відображення собівартості послуг та фінансового результату кожного місяця.
Схожий механізм діє і під час передплати на різноманітні професійні сервіси, бухгалтерські програми чи інформаційні бази. Якщо доступ купується, скажімо, на пів року, то вся сплачена сума накопичується на рахунку 39, а потім щомісяця списується на адміністративні витрати. Такий підхід повністю відповідає принципу відповідності доходів і витрат, що є базовим для українських стандартів обліку.
Специфіка витрат у сезонному виробництві та освоєнні нової продукції
Для підприємств, чия діяльність має сезонний характер, рахунок 39 стає незамінним інструментом у період простою. У міжсезоння робота може зупинятися, але певні витрати залишаються: амортизація обладнання, виплата зарплати персоналу, що підтримує техніку в робочому стані, та нарахування єдиного соціального внеску. Усі ці суми акумулюються як витрати майбутніх періодів. Коли ж починається сезон активного виробництва, накопичена сума розподіляється та включається до собівартості виготовленої продукції протягом всього операційного циклу.
Аналогічна логіка застосовується і при запуску нових товарів чи лінійок продукції. Витрати на підготовчі роботи, випробування, використання матеріалів та послуги сторонніх організацій на етапі освоєння не списуються одразу. Вони збираються за дебетом рахунку 39. Тільки після того, як починається масовий випуск нової продукції, ці кошти поступово переносяться на загальновиробничі витрати. Зазвичай період такого списання встановлюється тривалістю в один рік, а суми розподіляються рівномірно кожного місяця.
Правильний розподіл таких витрат допомагає бізнесу зберігати стабільні показники рентабельності та прозоро звітувати перед державними органами у 2026 році.
Oновлено 28.05.2026

Експерт технічний з промислової безпеки та аудиту стану охорони праці, поєдную професійну діагностику обладнання підвищеної небезпеки з упровадженням сучасних стандартів комплаєнсу та розбудовою прогресивної культури безпеки на українських підприємствах.




