Як в Україні реєструють представництва іноземних компаній

Оновлення у сфері держреєстрації суттєво змінили порядок створення представництв іноземних юридичних осіб. Замість звернення до міністерств, тепер все відбувається через державного реєстратора, а дані одразу вносяться до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Підприємство отримує код, який використовується для всіх подальших дій.

Це стосується і представництв іноземних банків — щоправда, попередньо вони мають пройти процедуру погодження в Національному банку України.

Термін розгляду — до 5 робочих днів. У минулому очікування займало в рази більше часу, особливо якщо були задіяні різні органи влади.

До стандартного пакета документів тепер також входять статут представництва, схема структури власності та інформація про кінцевих бенефіціарів.

Хто може подати документи на реєстрацію

Подати документи для першої реєстрації може лише обмежене коло осіб — тих, хто згідно з українським законодавством є суб’єктом фінансового моніторингу. У більшості випадків це:

• індивідуальні адвокати;
  • підприємці, які надають юрпослуги.

Державні реєстратори перевіряють інформацію про таких осіб через спеціалізовані реєстри — наприклад, Єдиний реєстр адвокатів або реєстр ФОП.

Не кожна довірена особа матиме право діяти як заявник. Тобто навіть наявність довіреності не гарантує можливості подати документи, якщо вона не належить до вищезазначених категорій.

У практиці трапляються суперечності — одні реєстратори приймають документи від адвокатів, інші відмовляють. Це створює ризик непередбачуваних затримок на старті.

Також наразі не до кінця зрозуміло, чи може представник іноземної компанії особисто підписувати документи. Потрібні роз’яснення від Мін’юсту.

Як оновлюються старі записи про представництва

Усі представництва, що були зареєстровані за попередньою процедурою, мають бути перенесені в ЄДР. Це завдання покладене на Мін’юст, який отримає дані від суміжних органів — статистики, податкової, Мінекономіки тощо.

Однак автоматичне перенесення можливе лише після оновлення технічної інфраструктури. Поки невідомо, коли це запрацює.

Щоб не чекати, представництво може самостійно подати заяву до Мін’юсту про включення в ЄДР. Збір при цьому не сплачується, потрібен лише паспорт заявника або довіреність.

!! Дані у заяві мають точно збігатися з інформацією, яка вже є в інших реєстрах. Інакше можуть відмовити в реєстрації.

Занесення в ЄДР значно спрощує подальшу роботу з держорганами та інтеграцію з цифровими сервісами — зокрема, з «Дією».

Як в Україні реєструють представництва: що змінилося

Зміни вплинули й на представництва, які вже перебувають у процесі ліквідації. Тепер рішення про припинення діяльності обов’язково реєструється в ЄДР.

Термін подання — до 10 робочих днів з моменту прийняття рішення. Але на практиці часто буває складно вкластися: іноземні документи потребують нотаріального засвідчення та апостилю.

У документі обов’язково мають бути зазначені:

• дані ліквідатора (ідентифікаційний код або паспорт);
  • строк подання вимог від кредиторів.

Утворився правовий парадокс: навіть якщо рішення про ліквідацію прийнято до зміни законодавства, реєстратор усе одно може вимагати дотримання нових формальних вимог. Тож іноді доводиться повторно ухвалювати рішення, що не завжди можливо.

Додатково постає питання: якщо представництво вже зняте з податкового обліку — чи потрібно проходити це повторно після занесення в ЄДР? Поки що відповіді немає.

Висновок

Україна зробила крок до прозорішої та швидшої реєстрації представництв іноземного бізнесу. Але частина технічних моментів і правових нюансів залишаються неврегульованими — особливо щодо статусу заявника, ліквідації та перенесення старих записів.

Oновлено 11.06.2025